Дніпропетровська область

Найбільша область Центральної України утворена 1932 р. Її територію майже навпіл поділяє 270-кілометровий відрізок долини головної ріки України — Дніпра, від якого й пішла сучасна назва регіону. Природного дніпровського річища в краї не залишилося — воно спотворене водами Дніпровського (1932) і Дніпродзержинського (1964) водосховищ.

Область розташована на хвилястій рівнині, майже вщент порізаній досить глибокими долинами річок, балок та ярів. Правобережжя займає Придніпровська височина, поверхня якої поступово знижується в південно-східному напрямку. Лівобережну частину регіону формує Придніпровська низовина та клаптик відрогів Приазовської височини.

Терени краю вкриває вигадливе мереживо долин дніпровських припливів — Орелі, Самари, Вовчої, Мокрої Сури, Базавлука, Інгульця, Саксагані та інших річок. І хоча вони істотно міліють у літній період, це не заважає створенню подекуди надзвичайно мальовничих ландшафтів — природної прикраси Дніпропетровщини.
Археологічні знахідки свідчать, що окремі райони сучасної області заселялися протягом ледь не усього доісторичного часу, починаючи з середнього палеоліту (100 тис. років тому).

У VII—IV ст. до н. е. тут мешкали племена скотарів-скіфів. Про них розповідають численні поховання найзаможніших кочівників — царські кургани. У найвідоміших з них (Чортомлик і Товста Могила, IV ст. до н. е.), розташованих неподалік міста Нікополь, знайдені шедеври давнього прикладного мистецтва. У кургані Чортомлик це срібна амфора з рельєфними зображеннями скіфів, а у Товстій Могилі — унікальна нагрудна прикраса — золота пектораль.

За часів Київської Русі Дніпром проходив знаменитий торговий шлях «з варягів у греки». Наприкінці XV ст. за порогами Дніпра (а північний, або перший з них, — Кодацький, розташований біля сучасного Дніпропетровська) почали осідати козаки. Згодом місцем їхнього згуртування стала волелюбна Запорозька Січ, заснована в середині XVI сторіччя.

Інтенсивне і відносно системне освоєння краю розпочалося з будівництва нових міст наприкінці XVIII ст. після закінчення другої русько-турецької війни (1768—1774). Тоді, захопивши пониззя Дніпра, а трохи пізніше додавши до своїх володінь Причорномор’я, Приазов’я і Крим, Росія практично ліквідувала загрозу спустошливих набігів з боку Османської імперії.

Нове обличчя краю почало окреслюватися з приходом у Малоросію капіталізму. Експлуатація родовищ Криворізького залізорудного басейну (1881) і відкриття залізничного сполучення з Донбасом (1884) поклали початок формуванню тут одного з найбільших у нинішній Україні промислових центрів. 1932 р. на базі п’яти округів створена Дніпропетровська область, а пізніше (1938—1939) периферійні частинки ЇЇ території увійшли до складу новостворених по сусідству Запорізької, Миколаївської і Кіровоградської областей.

Завдяки відносно недавньому освоєнню цих земель на Дніпропетровщині збереглися світські та адміністративні споруди переважно XIX— XX ст. Значно ширшим віковим спектром (XVIII—XX ст.) представлено архітектурні пам’ятки культового призначення — лише православні храми. Пам’ятні місця Запорозької Січі відзначені монументами, а простори області багаті на численні пам’ятники радянського періоду.

Найбільш цікаві населенні пункти Дніпропетровської області

Визначні пам’тки по районах Дніпропетровської області

Джерело: великий путівник Цікаві місця Дніпропетровської області