Кагарлицький район

Кагарлицький район (рус. – Кагарлыкский район) площею 925 км2, становить 3,2% загальної території Київської області.

Цікаві місця у Кагарлицькому районі Київської області

Цікаві місця Кагарлицького району. Ржищів
Цікаві місця Кагарлицького району. Ржищів
Ржищів

У Ржищеві, містечку обласного підпорядкування, розташованому в Кагарлицькому районі, є такі цікаві місця як літописний Іван-город, парк трипільської культури, музей, храм, монастир та інші пам’ятки Кагарлицького району.

Детальніше…


Пам'ятки Кагарлицького району. Кагарлик
Пам’ятки Кагарлицького району. Кагарлик
Кагарлик

У 1808 р тут заснував маєток відомий колекціонер Ян Тарновський. З визначних пам’яток Кагарлицького району вцілів лише парк, та самотня мальовнича альтанка над ставком радує око приїжджим і жителям Кагарлика.

Детальніше…


Балико-Щучинка - пам'ятка Кагарлицького району
Балико-Щучинка – пам’ятка Кагарлицького району
Балико-Щучинка

Широковідомим стало це село в роки Великої Вітчизняної війни завдяки розташованим неподалік селам Великий Букрин і Малий Букрин, які були ареною військової операції під назвою «Букринський плацдарм». На давньоруському городищі споруджено меморіал на честь героїв Букринського плацдарму.

Детальніше…


У районі с. Гребені, на березі Дніпра, також знайдено багато археологічних пам’яток. Найдавніші з них — поселення трипільської культури (IV тис. до н. е.) — одне на північ від села, в урочищі Василишин Яр, друге — на території села, ще чотири — на південь, в урочищах Виноградне, Янча та Попова Левада. На першому, коли проводилися розкопки, було виявлено сліди наземних жител. Знахідки експонуються в археологічному музеї Інституту археології в Києві та обласному археологічному музеї в с. Трипілля. На південь від села в урочищі Янча знайдено сліди городища скіфського часу. Поселення черняхівської культури відомі в урочищі Василишин Яр і Янча. Городище зарубинецької культури II ст. до н. е. — II ст. н. е. — в урочищі Виноградне, на березі Дніпра. Навпроти нього — сліди поселень ранніх слов’ян (VIII ст.), поселення та курганний могильник часів Київської Русі. У XVIII ст. в районі урочища Виноградне знаходилася митниця (на російсько-польському кордоні). На північ від села в лісі зберігся редут — земляне укріплення того ж часу. На висотах над Дніпром, а також: в урочищі Янча, зарослому лісом, помітні сліди польових укріплень часів Другої світової війни. Восени 1943 р. в цих місцях йшли жорстокі бої за Гребенівський плацдарм.

У Стайках, пристані на Дніпрі, збереглися рештки давньоруського поселення й городища, яке деякі вчені вважають літописним містом Святополком, збудованим у 1095 р. Святополком Ізяславовичем. Під час визвольної війни українського народу 1648— 1654 рр. Стайки були сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих селян і козаків. На картах того часу воно позначалося як фортеця. У селі виявлено поселення трипільської та черняхівської культур. На південь від села на березі Дніпра — курганний могильник часів Київської Русі.

На південь від міста Ржищів розташовано мальовниче село Уляники, відоме за документами з XVIII ст. під назвою Гуляники. У селі ви побачите залишки городища XII—XIII ст., селища того ж часу. У центрі Уляників збереглися залишки мурованого храму св. Михаїла, спорудженого в XIX ст. на місці більш давнього, дерев’яного. На околицях села було знайдено поселення ранньо-залізного віку, а в балці Ріпниці — залишки житла від бронзового віку до середньовіччя. Балка Ріпниця, що тягнеться в напрямку міста Ржищів, є унікальним місцем, де розкошує природна трав’яниста рослинність з великою кількістю лікарських трав і рослин. У районі села є відомі джерела цілющої «живої» та «мертвої» води.

За 20 кілометрів від Кагарлика розташовано село Черняхів. Вперше воно згадується в документах XVII ст. У селі збереглися залишки земляних укріплень того часу. У 1900—1901 рр. біля Черняхова археолог В. В. Хвойка дослідив ранньослов’янський могильник II—V ст. і дав назву археологічній культурі за назвою села — «черняхівська». Пізніше тут було виявлено два поселення цього ж часу, знайдено римські монети. Остання знахідка дала змогу зробити низку важливих висновків. По-перше, з’явилась точна часова прив’язка археологічних подій. По-друге, змінилося ставлення до носіїв «черняхівської культури», як до тих, хто не знав грошового обігу. По-третє, гроші передбачають торгівлю насамперед з Римською імперією! Що ж цікавило римських купців на далеких від рідних країв теренах, заради чого вони робили довготривалі вояжі до тутешніх земель? Щось дуже необхідне, без чого неможливо прожити? Так, понад усе заморських купців цікавило те, чим усе життя займались черняхівці. Зерно, збіжжя — ось за чим римські імператори виряджали експедиції та з надією чекали на їхнє повернення.

Знахідки експонуються в Національному музеї історії України. До речі, під час Другої світової війни майже усю колекцію знахідок черняхівськоі культури німці вивезли до Німеччини, бо на той час вважалося, що немає культури Черняхова, а є тільки «готська культура». Деякі пам’ятки з Черняхіва не повернені й досі. Біля села досліджено також поселення трипільської культури та кочівницький курган.

На берегах річки Росавки, за 15 кілометрів від Кагарлика, розташовані Бурти (стара назва — Личанка) — село, де колись малий Тарас Шевченко вчився малювати в першого свого «вчителя» — дяка Єфрема.

Ще цікаві місця:

у поміч мандрівнику