Миронівський район

У більшості громадян нашої держави назва міста Миронівка асоціюється з найменням знаменитого сорту пшениці — Миронівська. Так, саме завдяки фахівцям Інституту пшениці, який знаходиться в селищі Центральне, Миронівський район став відомим усьому світові.

Миронівка розташована в долині річки Росави. З іменем Мирона Зеленого, козака з Полтавщини, що мав свій хутір, пов’язана назва міста, яке виникло в першій половині XVII ст. Кургани доби бронзи поблизу міста свідчать про давнє заселення цієї території.

Жителі Миронівки брали активну участь у національно-визвольній боротьбі 1648-1654 рр., входили до загонів І. Богуна та М. Кривоноса. На початку 1648 р. на околиці Миронівки стояв військовий табір Богдана Хмельницького. Тут же 24 лютого 1649 р. Хмельницький вів переговори з посланцями польського короля. Звідси 2 червня 1654 р. він писав лист цареві Олексію Михайловичу, в якому прохав про допомогу російських військ.

За 6 кілометрів від Миронівки, де впадає річка Росавка в Росаву, на автомагістралі Київ-Дніпропетровськ, розташовано село Росава. Тут досліджено кургани доби бронзи та скіфського часу. В урочищі Зайчиську збереглися залишки городища часів Київської Русі.

Серед сіл Наддніпрянської Київщини, багатих на минуле, належне місце посідає і Малий Букрин. З часів Київської Русі тут збереглися залишки городища XI—XII ст., цікаві пам’ятки, що відкривають перед нами сторінки історії нашої держави.

У період Великої Вітчизняної війни село було центром Букринського плацдарму.

Над тихою річкою Росавою, за 16 кілометрів від Миронівки, на автостраді Київ-Канів лежить село Маслівка. Вперше село згадується в документальних джерелах в 1622 р. під назвою Маслів Став. Згодом з’являється назва Маслів Брід. У першій половині XVII ст. на цих землях збиралися козаки, готуючись до битви з польсько – шляхетськими військами. Тут відбувалися козацькі ради 23 серпня 1630 р. та 8 вересня 1632 р., що передували походам проти турків і татар. Під час визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр. проти польської шляхти Маслів Став був головним табором селянсько-козацького війська, очолюваного Богданом Хмельницьким. На пам’ять про події того часу галявина в маслівському лісі, де містився головний табір народно-визвольної армії, й понині називається Хмельником.

Географічні назви об’єктів цього краю настільки поетичні, наскільки й незвичні. Якщо скоромовка «на дворі — трава, на траві — дрова, не рубай дрова посеред двору» тренувала вимову майже всіх дітей, то ось така, що складена з найменувань навколишніх сіл — «Шупики, Туники, Бишів, Москаленки, Карапиші, Пустовіти, Росава, Зеленьки», користується надзвичайною популярністю саме в мешканців Миронівщини!

До речі, село Карапиші, яке згадується в скоромовці, заслуговує на увагу мандрівників цими землями. Просторі, широкі вулиці, площі, непогані харчові заклади, приязні сельчани — все це вже здобуло йому славу сучасного українського осередку! З Києва сюди часто навідуються артисти співочих колективів, бо тут є справжні цінителі такого мистецтва.Влаштуйте свою подорож до цього села, і Ви не пошкодуєте!
Ще цікаві місця:

у поміч мандрівнику