Халеп’я

Халеп’я – село Обухівського району. Від Трипілля – 3 км.

В літописах XII сторіччя Халеп’я згадується як древньоруське місто. В 1239 році воно було зруйновано татаро-монгольською ордою.

На південному сході села Халеп’я, в урочищі Коломийщина, в заболоченій низині, де густо ростуть верби і протікає струмок, виявлено поселення трипільської культури. На глибині 30–40 сантиметрів знайдені залишки жител, які були розташовані двома концентричними колами. Не роблячи укріплень у вигляді валів та ровів, давні жителі досягли таким плануванням будинків своєрідної замкненості свого поселення.

Древнє поселення займало досить велику територію. Діаметр зовнішнього кола дорівнює 170—200 метрів, внутрішнього — 50—60 метрів. Вільна від будівель площа в центрі використовувалась для загону худоби. Окремі будівлі розташовувались близько одна від одної.

Розміри будинків не стандартні і, мабуть, відповідали чисельності сім’ї. Площа великих будинків досягала 135—140 квадратних метрів. Вони мали прямокутну форму і були поділені на 2—3 і більше приміщень. Долівка житла була вистелена випаленими глиняними плитами, іноді в кілька шарів. Стіни і внутрішні перегородки зроблені з дерев’яного плетеного каркаса, обмазаного глиною. Покрівля будинків двосхила, з солом’яним покриттям. Населення займалося скотарством і землеробством, полюванням і рибальством.

Археологічні розкопки в районі села Халеп’я вперше проводив відомий український археолог В. В. Хвойко, а пізніше експедиція інституту археології Академії наук УРСР разом з інститутом матеріальної культури Академії наук СРСР.

В Халеп’ї в будинках волосної управи та школи контрреволюційна банда Зеленого вчинила допит комсомольцям — героям трипільського походу перед розправою з ними.

Колгосп «Жовтень» села Халеп’я — багатогалузеве господарство. Основне місце в ньому займає рільництво. На полях колгоспу вирощують зернові та бобові культури, овочі, цукровий буряк, соняшник. Колгосп займається садівництвом, в останній час значно розвинулось тваринництво. Середній надій молока на одну фуражну корову становить понад три тисячі літрів. Тут розгорнуто будівництво, здійснюється механізація та електрифікація робіт, що відкриває для артілі нові перспективи розвитку.

Ще цікаві місця: