Трипілля – село Обухівського району. Від Києва по автостраді Київ – Дніпропетровськ до Обухова – 45 км, від Обухова – 12 км. Від Києва по Дніпру до пристані Трипілля – 52 км.
Трипілля розташоване на високому дніпровському березі. На території Трипілля під час розкопок виявлено ряд поселень кінця кам’яного віку, які відомі в науці як поселення трипільських племен. Трипільські племена проіснували в цьому районі до початку другого тисячоліття до нашої ери. Вони обробляли землю з допомогою кам’яних і рогових мотик і вирощували пшеницю, ячмінь та просо. Врожай збирали серпами з кремінними лезами або ножовидними пластинами. Зерно зберігалося у великих глиняних посудинах і спеціальних зернових ямах. Поряд з землеробством у господарстві трипільських племен велику роль відігравало скотарству. Важливе значення в господарстві мали також бджільництво, полювання і рибальство. Трипільські племена вели жвавий обмін з південними районами.
Високої досконалості у трипільських племен досягло виробництво ліпного глиняного посуду, який розмальовувався барвистими візерунками або оздоблювався заглибленим орнаментом у вигляді спіралей, кілець та інших геометричних фігур, а також зображеннями тварин.
Поселення трипільців складалось з глинобитних жител, розміщених по колу. Центр поселення служив місцем для загону худоби. Великі житла поділялися перегородками на кілька приміщень. Суспільний трипільських племен був патріархальним в розвинутій його формі.
В XI сторіччі про Трипілля згадується як про княже місто. Від того часу залишилися три лінії древніх змійових валів, які тягнулися по берегах Стугни.
В 1556 році повсталі селяни і козаки на чолі з Наливайком і Лободою зайняли Трипілля і стали там табором. Польський гетьман Жолкевський безуспішно атакував їх табір. Ранком повсталі переправились через Дніпро і пішли на Переяслав.
В 1648 році, коли Богдан Хмельницький формував козацькі полки, Трипілля ввійшло до складу Київського полку як сотенне місто. Воно було укріплене валом і ровом. В середині міста стояли два укріплені замки з баштами.
За Андрусовським договором 1667 року між Росією і Польщею, підтвердженим пізніше Московським договором 1686 року, Трипілля ввійшло до складу Київського округу.
Трипілля зв’язане з історією боротьби за владу Рад. В 1919 році білі армії наступали на Москву. Доля країни Рад вирішувалась на фронтах громадянської війни. Українська земля горіла під ногами ворога. Народною боротьбою проти окупантів, капіталістів і поміщиків керувала Комуністична партія.
В Трипіллі бандит Зелений підняв антирадянський заколот. Куркульська контрреволюція вирішила використати наступ Денікіна, щоб нанести Радянській владі удар в спину.15 червня загальноміська комсомольська конференція Києва одноголосно схвалила рішення: – Вся спілка оголошується мобілізованою.
В Трипільський похід на боротьбу з бандою Зеленого молодь Києва послала своїх кращих представників. Комсомольський загін увійшов до складу 2-го Київського караульного полку, який під час походу був об’єднаний з іншими підрозділами в особий загін трипільського напряму. Банда Зеленого не витримала наступу київських робітників.
У запеклому бою був звільнений Обухів. З винятковою мужністю і героїзмом билися посланці київського комсомолу за Трипілля. Над селом був піднятий червоний прапор.
Втомлені тривалим походом бійці розташувалися на відпочинок. Раптом тишу літньої ночі порушили постріли, бандити зненацька напали на загін. Першою прийняла бій застава Михайла Ратманського. Оточені з усіх боків бандитами, комсомольці чинили одчайдушний опір. Цілу ніч билися вони з ворогом, сили якого вдесятеро переважали. Ворожа куля смертельно поранила комсомолку Б. Палій. Була вбита її подруга Завіруха. На світанку розпочався штиковий бій. Комсомольці проявляли чудеса героїзму. Впав комсомолець Г. Сидоренко. Вмираючи, він зубами вчепився в бандита, Зеленівці оточили кулеметницю Орликову, але дівчина підірвала гранатою свій «Максим» і поряд з знівеченим тілом героїні впало кілька бандитів. Відстрілюючись до останнього патрона, стоячи по горло у воді, разом з комсомольцями захищав знам’я полку китайський доброволець Го-гуань, молодий шахтар. Хоробро бився він за молоду Радянську республіку і по-братньому поділив долю своїх українських братів.
Багато бандитів полягло в цьому бою, та ріділи і лави героїчних комсомольців. Ворогам вдалося захопити в полон тяжко поранених. Вранці 29 червня бандити розпочали криваву розправу над комсомольцями: били їх шомполами, на спинах випалювали п’ятикутні зірки, живими закопували в землю, кидали в колодязь. Останніх червоноармійців, прив’язаних один до одного, зеленів ці підвели до краю крутого обриву, щоб розстріляти і потім скинути в води Дніпра. Смертельно поранених комсомольців бандити прикладами гвинтівок скидали з високої кручі, а ті, падаючи вниз, тягли за собою в каламутну пучину товаришів. Кулі неслись навздогін комсомольцям, але вони не здавалися.
Український народ свято шанує пам’ять героїв Трипілля. На місці трипільської трагедії в 1938 році був споруджений пам’ятник загиблим комсомольцям.
Ще цікаві місця: