Очаків

Місто Очаків лежить на північному березі Дніпровського лиману. 1415 р. литовський князь Вітовт у гирлі лиману заснував фортецю Дашів, яку згодом захопили кримські татари і хан Менглі-Гірей 1492 р. побудував фортецю Кара-Кермен (Чорна фортеця). За турецького панування фортецю перейменували на Ачі-Кале (фортеця біля виходу у море), яка з часом трансформувалася в сучасну. Протягом майже трьох сторіч Очаків залишався основним турецьким форпостом у гирлі Дніпра.

За Ясською мирною угодою (1791) Очаків відійшов до Російської імперії та наступного року на місці зруйнованої фортеці за указом імператриці заклали місто. З дореволюційних часів у ньому збереглася невигадлива Миколаївська церква (1818) — колишній Очаківський військовий собор, де за радянських часів знаходився воєнно-історичний музей ім. О. Суворова. Та епоха лишила у спадок місту ефектно динамічний пам’ятник лейтенанту Петру Шмідту (1982) — керівникові повстання на крейсері «Очаків» 1905 р.

Березань — один із небагатьох і найвідоміших чорноморських островів України на виході з Дніпровського лиману до Чорного моря неподалік від Очакова. На цьому невеликому клаптику суходолу існувало одне з перших грецьких поселень (VII ст. до н. е.) у Північному Причорномор’ї, а за часів Київської Русі тут швартувалися судна, що прямували в Константинополь. 1906 р. на острові страчено керівників повстання на крейсері «Очаків» лейтенанта П. Шмідта і трьох його помічників, про що нагадує 15-метровий залізобетонний обеліск із трьох стилізованих під вітрила пілонів.

Ще цікаві місця:

у поміч мандрівнику