За 20 км від міста Кременця, по трасі Кременець-Львів, знаходиться відома у всьому православному світі Свято-Успенська Почаївська лавра, її заснування за традицією відносять до XIII ст., коли після навали хана Батия на Київ печерські ченці потягнулись на Волинь.
Поселившись тут, назвали це місце Почаєвом, в пам’ять про річку Почайну, на якій князь Володимир в 988 р. почав хрещення Русі. Тоді ж, у 1240 р., відбулося чудо появи Божої Матері у вогняному стовпі. Сьогодні про цю подію нам нагадує цілюще джерело, яке почало витікати із скелі після того, як Богородиця на мить доторкнулась до неї стопою.
У 1597 р. власниця Почаєва Ганна Гойська подарувала монахам ікону Богородиці, яку вона одержала в подарунок від грецького митрополита Неофіта. На початку XVIII ст. монастир переходить у руки уніатських ченців василіан. На цей період припадає будівництво Успенського собору (архітектор Готфрід Гофман, 1771-1783 рр.). Храм у стилі пізнього барокко був збудований на кошти Миколи Потоцького. Відчувши чудотворну силу Почаївської ікони Божої Матері, граф перейшов із латинського у грецький обряд і став головним благодійником монастиря.
У 1795 р., внаслідок поділу Польші, Західна Волинь відійшла до Російської імперії. Після поразки польського повстання 1830-1831 рр. Почаївський монастир повернули православним. У 1833 р. він отримав статус лаври.
Під час революції 1917-1920 рр. місто кілька разів переходило із рук у руки, але монастир пережив усі ці випробування. Велика загроза нависла над монастирем на початку 60-х рр. XX ст., коли Радянська влада почала вживати заходи, спрямовані на його закриття, але і це лихоліття теж пройшло. Сьогодні лавра належить Українській православній церкві.
Дзвони Почаївської лаври чути на багато кілометрів. Дзвіниця збудована в 1861-1871 рр. за проектом архітектора Раструханова. За народним повір’ям, доторкнувшись до дзвону, можна отримати від нього цілющу силу.
Розташований поряд Троїцький собор споруджено в 1911 р. за проектом академіка О. В. Щусєва. Над входами – мозаїка за ескізами М. Реріха. (До речі, мозаїки за ескізами М.Реріха можна оглянути також у с. Пархомівка, що у Володарському районі Київської області.)
З верхньої тераси лаври відкривається прекрасний вигляд на містечко. Близкість святого місця, чудова природа не раз надихали письменників і художників, сприяли розвиткові талантів. Із Почаєвом пов’язано чимало славних імен та подій.Тут у різні часи побували: Ф. Прокопович, В. Григорович-Барський, Г. Сковорода. Подорожуючи по Волині 1845 р., його відвідав український історик і письменник М. Костомаров. А через тридцять років тут побував громадський діяч, учений М. Драгоманов. В 1846 р. За дорученням Археографічної комісії у Почаєві був Т. Шевченко. У місті народились талановиті українські художники: І. Хворостецький, О. Якимчук, О. Шатківський.
Перебуваючи на території Кременеччини ви маєте змогу відвідати ще одне святе і благодатне місце – джерело Праведної Анни (село Онишківці, Рівненської області, за 12 км від Кременця). Джерело Праведної Анни – місце паломництва християн з метою духовного та фізичного зцілення. Температури цілющої води є постійною +9oС. В 1991 році освячена нова церква на честь Праведної Анни. Кожен день, із року в рік до святого джерела прибувають люди з багатьох регіонів України, щоб поклонитися святині, п’ють та омиваються благодатною водою.
Ще цікаві місця: