Бровари

Бровари, за українськими мірками, – місто не молоде, але і не старе. Традиційно вік Броварів пов’язують з першою згадкою населеного пункту в письмових джерелах як володінь Єремії Вишневецького в 1628-му році. Про всяк випадок, варто відразу уточнити, що йдеться не про того славного Дмитра (Байду) Вишневецького, який заснував Запорізьку Січ, а про його більш пізнього нащадка і земляка.

Цікаві місця м. Бровари

Єремія (Ярема) Вишневецький був, висловлюючись сучасною мовою, одним з найбільших олігархів того часу, причому землі сучасної України тоді вважалися польськими, відповідно і Ярема був польським вельможею. Його володіння були, фактично, державою в державі, «столиця» перебувала у м. Лубни на Полтавщині, а Бровари, відповідно – це окраїнні його землі, так би мовити – провінція.

Чи причетний Вишневецький до заснування міста Бровари, достеменно не відомо, зате досить точно відомо, що, на відміну від свого земляка Байди, Ярема прославився вже трохи іншими «успіхами». Зокрема, як пишуть всі радянські джерела, він «сприяв насильницькому насадженню католицизму та ополяченню українців і жорстоким розправам над повсталими козаками і селянами». Так і в 1648-му році, під час визвольної козацько-селянської війни, відступаючи, Вишневецький зробив все, що від нього залежало, щоб захиститися від «повсталого бидла». Зокрема, зміцнив Бровари, зосередив добре озброєний загін, але зусилля виявилися марними, і «чернь» здобула перемогу. Таким чином, Бровари стали козацьким сотенним центром, але не надовго, так як деякий час по тому землі були передані Києво-Печерській Лаврі,
а на церковних володіннях козакам сваволити не належало.

Але не будемо заглиблюватися в історію, в цьому матеріалі хотілося б коротенько розповісти про Бровари сучасні.

Бровари і зараз – місто не особливо великие. Але й не мале, як для райцентру:
за різними оцінками, в Броварах проживає 95-100 тис. населення. Інфраструктура міста добре розвинена, мабуть, дається взнаки близькість до столиці. У Броварах – стерпні дороги, є і хороші мережеві супермаркети, і затишні кафешки. Будується досить якісне житло, але коштує воно трохи дешевше, ніж в Києві. Ще за часів радянського промислового буму була відбудована велика промзона, тому в місті налічується безліч комерційних підприємств, від дрібних кооперативів з пошиву взуття до великих тепличних господарств і заводів будматеріалів. (Більше можна дізнатися з каталогу фірм і організацій міста Бровари – www.brovary.info)

І, нарешті, про головне для туристів і цікавих: що ж є в Броварах цікавого, які пам’ятки відрізняють місто від сотень інших схожих українських райцентрів?

По-перше, це справжнісінький Аквапарк, розташований у великому торговому центрі Термінал (для інформації, навіть в Києві на момент написання матеріалу ще не було аквапарку). Там же, в ТЦ Термінал, є крита траса для гонок на картингах, майданчик для гри «Гіперболоїд» (на зразок пейнтболу, але стріляти не фарбою, а лазерними стрілялками в затемненому лабіринті).

По-друге – приватна броварня з рестораном «Бровархофф» відроджує традиції місцевого пивоваріння. (Сама назва міста – Бровари – означає «пивовари», хоча, по правді кажучи, на сьогоднішній день назву «Шевці» більше відповідало б суті сучасної спеціалізації місцевого малого бізнесу). Тим не менше, в стильній пивоварні можна попити свіжозвареного пива під пивні закуски або затаритися «на виніс».

По-третє, на площі Шевченка, що знаходиться в старому центрі Броварів, встановлено пам’ятний знак на честь зупинки процесії перепоховання Шевченка (і, звичайно ж, пам’ятник йому, Тарасу). Як відомо, Кобзар досить довго проживав в Санкт-Петербурзі і спочатку був похований там, але пізніше Шевченка вирішили перепоховати, згідно заповіту, на високому березі Дніпра. Тіло в цинковій труні перевезли поїздом до Москви, а потім на спеціальній кінній бричці процесія їхала “своїм ходом” з Москви до Канева приблизно за сучасним автомобільним маршрутом через Глухів, Батурин, Козелець, Бровари, Київ. Кілька аналогічних пам’ятних знаків встановлені і в інших місцях, наприклад в околицях хутора Пантелеймона Куліша «Ганина Пустинь».

По-четверте, на головній площі міста встановлено сонячний годинник, правда є деякі непонятки з циферблатом. Мабуть, той, кому більше треба знати точний час, а не побачити на власні очі сонячний годинник, може подивитися і на електронне табло міськвиконкому.

П’яте цікаве місце в околицях Броварів – спортивно-стрілецький комплекс «Сапсан». Це найбільший в Україні спортивно-стрілецький комплекс площею 26 гектарів: більше 12 стрілецьких майданчиків, понад 56 машинок для запуску стрілецьких мішеней. Тут можна постріляти з різноманітних видів зброї, пограти в пейнтбол, покататися на конях, (ну, або на БРДМ :-). До послуг гостей також ресторан та ін. розваги.

Шоста маловідома пам’ятка – старий будинок культури, в якому до Великої Вітчизняної Війни знаходилась трудова колонія для малоліток, очолювана знаменитим педагогом Макаренком. Ні, це не те місце, яке описано в «Педагогічній поемі» (адже колонія імені Ф.Е.Дзержинського розташовувалася під Харковом). Тим не менш, історичний факт підтверджений пам’ятною табличкою: в Броварах 2 роки жив і працював за своєю нелегкою спеціальностю сам Макаренко.

А ще в Броварах є приємний тінистий парк зі штучним озером, а в парку встановлені пам’ятники: справжнісінькі літак і танк часів ВВВ. Окремо розташовані пам’ятники солдатам – героям ВВВ: один на вул. Кірова і ще один біля озера на Пекарні (це назва мікрорайону), практично в лісі на околиці міста. Також має сенс відвідати зовсім не поганий Броварський краєзнавчий музей.

Через Бровари пролягає маршрут з Києва в Санкт-Петербург (і, відповідно з Пітера через Білорусь на Південь: Одесу, Миколаїв і Крим) а також з Києва в бік Москви. Кияни проїжджають через Бровари, подорожуючи в Прилуки, Качанівку, Козелець, Остер, Чернігів, природний заповыдник в межиріччі Десни і Дніпра, Славутич, Любеч.

Див. також: Достопримечательности Броваров на сайті Интересные места Украины

Ще цікаві місця: