Харків

Харків (рус. – Харьков, eng. – Kharkov) — перша столиця Радянської України і друге за чисельністю населення місто України, засноване в середині XVII ст.

ТОП-3 пам’яток Харкова

Держпром - пам'ятка Харкова
Пам’ятки Харкова. Держпром
Держпром

З 1919 по 1934 рр. Харків був столицею Радянської України. Новий статус міста вимагав нових підходів у питаннях містобудування, одним з яких стала споруда Будинку державної промисловості (скорочено – Держпром). Ця пам’ятка Харкова – перша залізобетонна висотна будівля в СРСР, виконана в модному тоді стилі конструктивізму.


Благовіщенський собор - пам'ятка Харкова
Пам’ятки в м. Харків. Благовіщенський собор
Благовіщенський собор

За задумом архітектора Михайла Ловцова, автора цієї пам’ятки Харкова, зведеної в 1901 році, собор повинен був відрізнятися від інших храмів Харкова як своїм зовнішнім виглядом, так і оздобленням. І у нього це вийшло! Вражають розміри церкви: висота дзвіниці з хрестом – 80 м. Місткість – близько 4000 чоловік. Перлина внутрішнього оздоблення собору – іконостас з білого мармуру.


Парк Горького - цікаве місце у Харкові
Цікаві місця Харкова. Парк культури та відпочинку ім. М. Горького
Парк Горького

Парк культури і відпочинку ім. Максима Горького – ось повна назва цієї пам’ятки в Харкові. Місце цікаве тим, що на доглянутій території серед старих високих дерев розташувалися ультрасучасні атракціони, розважатися на яких цікаво не тільки дітям, але й дорослим. Серед них – сучасне колесо огляду, з якого відкривається прекрасна панорама міста Харків.

Визначні місця Харкова в історичному контексті

1659 р. на мисі при злитті річок Харків і Лопань постала фортеця, призначена для захисту південних кордонів Московської держави. З ліквідацією козацького самоврядування 1765 p. Харків стає центром Слобідсько-Української губернії й завдяки вигідному положенню перетворюється на найбільший торговий центр краю.

Найстаршою збереженою кам’яницею міста вважається стрункий Покровський собор, зведений на теренах колишньої фортеці 1689 р. Він є складовою Свято-Покровського монастиря, де збереглися дзвіниця і Озерянська церква, а також пізніші будівлі — шорна майстерня, стайні, архієрейський (1820) та адміністративний (1912) будинки. У центральній частині міста у XVIII ст. постає низка кам’яних адміністративних і культових споруд — будинки Харківського колегіуму і губернатора (1768), де 1805 р. започаткований Харківський університет, провіантського складу, банку і присутніх місць.

Найвеличнішим з тогочасних храмів є Успенський собор (1777) і добудована пізніше 89-метрова дзвіниця (1844). На межі XIX—XX ст. у місті з’явилася величезна кількість кам’яниць найрізноманітнішого призначення — будинки банків і готелів, прибуткових і торгових домів, гімназій і театрів, особняки та адміністративні споруди тощо. Тоді ж місто прикрасила низка чудових культових споруд — церква Святого Пантелеймона Цілителя (1898), Благовіщенський кафедральний собор (1901) та інші.

Особливим етапом розвитку міста, що додав чимало помітних штрихів його архітектурному вигляду, стали 15 років (1919—1934), коли Харків був столицею Радянської України. Найбільш показовий у цьому плані ансамбль найпросторішої в Європі площі Свободи. Це унікальне в Україні місце, де шліфувався архітектурний стиль молодої радянської держави. На площі зберігся ансамбль споруд, послідовність поставання яких визначалася їхньою значущістю для тодішньої країни — будинок Держпрому (1925 —1929), будинок проектних організацій (нині корпус Харківського університету, 1930—1932), будинок кооперації (1929—1954) і чотири корпуси готелю «Інтернаціонал» (нині «Харків», 1932-1936).

Дотепер суміш споруд дореволюційної епохи і радянських часів визначають архітектурний стиль центральної частини Харкова. У місті багато чудових пам’ятників (М. Гоголю, В. Каразіну, Г. Квітці-Основ’яненку, M. Кропивницькому та ін.), серед яких найвідоміша одна із кращих багатофігурних композицій українському Кобзареві — Тарасу Шевченку (1936).

Ресторани Харкова