Гвардійське

Пам’ятки с. Гвардійське Хмельницької області

Костел святого Войцеха – пам’ятка села Гвардійське

Святий Войцех своє дитинство провів у батьківському домі в Ліберці (Чехія), освіту здобув в Магдебурзі, де протягом 10 років вивчав науки в одній з кращих шкіл того часу. Там також отримав миропомазання, а на честь тодішнього архієпископа Магдебурга прийняв друге ім’я – Адальберт. У 981 році повернувся до Чехії, де отримав священиче рукоположення, а роком пізніше, після смерті єпископа Праги Дітмара, став його наступником.

Як єпископ Праги Святий Войцех щедро допомагав убогим і сприяв будівництву храмів. Рішуче боровся з многоженством, розпустою, работоргівлею з мусульманськими країнами та інтригами чеських вельмож, що врешті-решт призвело до конфлікту з князем Болеславом II. Святий Войцех разом з братом покинув Прагу і відправився в бенедиктинський монастир в Римі. Там відмовився від привілеїв єпископства і вів чернече життя, зосереджене на аскезі, молитві, читанні і фізичній праці. Через кілька років, піддаючись наполяганням папи і під впливом відвідин земляків, повернувся до Праги, яку, однак, змушений був покинути назавжди після того, як були вбиті чотири його брата і його власне життя виявилася під загрозою.

Як місіонер відправився в Угорщину, де мав охрестити майбутнього короля Стефана I. Бував також при дворі німецького імператора Отто III, у якого був довіреною особою, сповідником і радником. Під час тривалого перебування за кордоном серед еліти тогочасного християнства зарекомендував себе як людина виняткової святості. Для молодого імператора Отто III, як і папи Сильвестра II, він був найвищим авторитетом.

«Як людина Церкви, св. Войцех завжди був незалежним у невтомній боротьбі за людську гідність і підвищення рівня суспільного життя. З духовною глибиною чернечого досвіду служив бідним. Всі ці прикмети особистості Св. Войцеха роблять його натхненням для тих, хто сьогодні працює над розвитком нової Європи, враховуючи її культурні та релігійні корені», – підтвердив папа Іван Павло II, виступаючи в Гнізному з нагоди 1000-річчя мученицької смерті покровителя Польщі.

Святий Войцех, не маючи можливості повернутися до Чехії, де була знищена його сім’я, знайшов підтримку при дворі Болеслава Хороброго. Звідти в 997 році відправився в свою останню місіонерську поїздку в Пруссії. Проте вже перша зустріч з прусами виявилася нездійсненною, а місіонери змушені були повернутися. Кількома днями пізніше, 23 квітня 997 року в селі Святий Гай на місіонерів було скоєно напад. Св. Войцех загинув мученицькою смертю.

Болеслав Хоробрий викупив у прусів тіло святого. Заплатив за нього стільки золота, скільки воно важило. Останки св. Войцеха почили в Гнезненській кафедрі в Польщі, яка з тих пір стала місцем його культу, який швидко поширився на всю Європу. Смерть Войцеха сильно вплинула на християнство, тому вже в 999 році папа Сильвестр II проголосив його святим.

Пункт Дуги Струве – пам’ятка с. Гвардійське на Хмельниччині

Дуга Струве – один з пам’ятників Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Один з чотирьох в Україні.

Дуга складається з з 265 триангуляційних пунктів, за якими з 1816 по 1852 роки проводилися вимірювання, що дозволили визначити точний розмір і форму Землі. Протяжність дуги Струве – 2820 км. Вона проходить з півночі на південь через територію десяти європейських держав: Україна, Молдова, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Росія…

Геодезична Дуга Струве названа на честь керівника дослідження, видатного астронома, геодезиста і математика Федеріка Георга Вільгельма Струве (Василя Яковича Струве).

Один з пунктів Дуги Струве знаходиться в с. Гвардійське Хмельницької області і є однією з його пам’яток.