Кам’янець-Подільський

Пам’ятки м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області

Кам’янець-Подільський — найдавніше місто Хмельниччини на берегах Смотричу — 1062 р. вперше згадується у вірменській хроніці. В 1432 р. Кам’янець дістає магдебурзьке право, за два роки — статус королівського польського міста і незабаром перетворюється на головну прикордонну фортецю.

Кам'янець-Подільський - пам'ятка Хмельницької області

В Україні важко знайти місто, захисту якого настільки сприяли б природні умови, як Кам’янцеві. Старе місто розташоване практично на острові, вирізаному водами річки Смотрич у щільних давніх вапняках. Шлях до нього охороняла велика з масивними мурами і сімома вежами, Стара фортеця, зведена в середині XVI століття.

У сучасному місті створено Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», що зберігає в архітектурній спадщині і назвах пам’ять про присутність у старому місті вірменів, поляків, русинів, турків і татар.

Найбільше серед них польських, бо полякам Кам’янець належав майже три з половиною сторіччя. Дотепер збереглися костели домініканського (1370), францисканського (XVI ст.) і тринітарського (XVIII ст.) монастирів.

Стара фортеця - пам'ятка Кам'янця-Подільського
Стара фортеця – пам’ятка Кам’янця-Подільського

Показова історія кафедрального костелу Святих апостолів Петра і Павла, зведеного в XVI ст. Під час турецького панування (1672— 1699) його перетворили на головну мусульманську мечеть і прибудували 36-метровий мінарет. Після вигнання турків мінарет дивом вцілів, і його 1756 р. увінчали бронзовою Мадонною, створивши єдиний в Україні приклад трансформації католицького храму в мусульманський і назад. Від поляків на центральній площі старого міста збереглася ратуша (XV— XIX ст.) — будинок польського магістрату.

Від вірменської громади Кам’янцю на згадку лишилися колодязь біля ратуші, низка житлових будинків (XIV—XIX ст.), торговий дім (XV ст.), склади (XVI ст.), шпиталь (XVII ст.) та інші споруди.

Хрестовоздвиженська церква -  - пам'ятка Кам'янця-Подільського
Хрестовоздвиженська церква – – пам’ятка Кам’янця-Подільського

Після другого поділу Польщі і входження Поділля до складу Російської імперії Кам’янець з 1795 р. стає губернським центром. До єдиної, символічно розташованої не в старому місті, а на дні смотрицького каньйону православної дерев’яної Хрестовоздвиженської церкви (1801) у котрій, до речі, начебто вінчався сам Богдан Хмельницький, додаються Петропавловська (1834), Георгіївська (1861) і Миколаївська (1864).

Один із малочисельних замків України, що дожили до наших часів у пристойному стані. Подібні ще є у Хотині, Мукачевому, Луцьку та Білгороді-Дністровському.

Див. також:

у поміч мандрівнику