Луганськ — центр і найбільше місто області — розташований на берегах річок Луганка і Вільхівка. Датою заснування Луганська вважається 1795 p., коли розпочалося будівництво ливарного заводу.

1800 р. перша в Україні домна видала чавун, виплавлений з добутої неподалік руди на лисичанському вугіллі. Але в 1850-ті роки завод припинив свою роботу. Та 1896 р. німецький промисловець заснував «Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана», яке почало споруджувати в Луганську найбільший у Росії паровозобудівний завод. За десять років він випускав кожний п’ятий паровоз в імперії, і на початку XX ст. Луганськ перетворився на досить великий промисловий центр півдня Росії.

З дореволюційних часів у Луганську збереглося кілька розташованих по сусідству житлових будинків, зведених на початку XIX ст. В одному з них (нині музей) народився майбутній видатний учений-діалектолог і письменник Володимир Даль — укладач «Тлумачного словника живої великоросійської мови» (1863—1867).

Під час Великої Вітчизняної війни Луганськ був серйозно зруйнований, тому його архітектурний вигляд значною мірою сформувався в повоєнні роки й увібрав у себе всі притаманні їм риси з деякою корекцією на індустріальний характер регіону.