Село Ліщин (рус. – Лещин) розташувалося на березі річки Гуйва, в 13 км. від Житомира.

Пам’ятки с. Ліщин Житомирської області

Якщо вірити путівнику, то Ліщин в письмових джерелах вперше згадується в 1566 році, але пам’ятки Ліщина – значно молодші. Одна з них – Троїцький костел. Правда, з самого моменту своєї споруди (1805 р.) цей храм використовувався не як костел, а виключно як православна церква.

Троїцький костел – пам’ятка с. Ліщин

В’їхавши в село з боку траси, ми звернулися за допомогою до рибалок, щоб підказали, як проїхати до церкви. «Ага. Значить, так: їдете через дамбу прямо. Там упретеся в розвилку. Направо – вам не туди. Наліво повертаєте, там розворот автобуса – вам це не треба. Беріть лівіше. А взагалі – ось вона». І показав вгору, де над деревами виднілася вершина дзвіниці. Загалом, можна було і відразу просто рукою показати …

Друга пам’ятка Ліщина – садиба поміщика Поляновського, побудована на початку 19-го століття. Якби ми повернули направо (куди нам «не треба») то потрапили б до школи. Раніше вона розміщувалася в цій самій невеликій садибі в стилі класицизму. Але час невблаганно бере своє – садиба поступово занепадає, пара колон лівого портика взагалі вже розвалилася. Архітектурний стиль – класицизм. Нову будівлю школи побудували у дворі садиби.

Поміщицька садиба – пам’ятка в с. Ліщин

Власне, дамба. Пам’ятаючи про те, як треба було б сфотографувати водяний млин в Паволочі, відразу попрямував подалі уздовж берега. Ага, як би не так. У кадр потрапляє тільки якась дерев’яна будівля. Але так теж можна.

Дамба на річці – незвичайне місце в с. Ліщин

Цікавий механізм з чавуну для регулювання рівня води в річці Гуйва. Можливо, ще з тих часів.

Старовинний шлюзовий механізм

Млин довелося зняти ось так. На фризі напис – «1654-1954 – 300 років». Сумніваюся, що це вік будівлі. Напевно, так будівельники вирішили увічнити пам’ять про об’єднання з Росією?

Цікаве місце Ліщина – млин. Або електростанція?

Далі ми поїхали шукати «Тулин» – так раніше називалося село Ліщин, а зараз – місцевість на околиці села. Тут колись було потужне поміщицьке господарство. Зі слів місцевих – в якийсь час воно належало цукровому барону Терещенко.

Залишки розкоші колишньої

Кілька занедбаних погребів та корівники в сумному стані – от і все, що залишилося від міцного господарства в результаті то одних, до інших «реформ».

Вже вдома, перечитуючи путівник, наткнувся на згадку якогось старовинного костелу в Ліщині, подібного тому, що знаходиться на городищі в Старій Котельні. Перепрошую, не помітили такого…

Підіб’ємо підсумки. Пам’ятки с. Ліщин: старовинна садиба і храм XIX століття. Всі пам’ятки цього населеного пункту.