Седнів – селище міського типу, розташоване на березі річки Снов (притока Десни), за 25 км від райцентру. Маловідомий населенний пункт, що має безліч цікавих місць.
Цікаві місця у Седневі
Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю чернігівського полковника Я. Лизогуба, а потім перейшов у спадок до його нащадків. Пам’ять про цей славетний козацький рід збереглася у кількох цікавих будівлях, що складають мальовничий архітектурний ансамбль.
Однією з них є побудована у XVIII ст. (між 1715 та 1747 роками) дерев’яна Георгіївська церква, що стоїть на давньоруському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами.
Тридільна, з центральною восьмигранною баштою, багато оздоблена різьбленням, споруда вважається одним з кращих творів української народної архітектури.
У цьому храмі, присвяченому св. Георгію-Змієборцю, що здавна символізував військову мужність та славу, козацтво Седнівської сотні Чернігівського полку висвячувало зброю перед військовими походами.
Свято-Гергієвська церква у с. Седнів цікава також тим, що тут проводилися кінозйомки культового кінофільму "Вій" за однойменним твором Миголи Гоголя. Варто лише зауважити, що в кінофільмі чомусь були використані лише внутрішні приміщення Свято-Георгієвської церкви, а зовнішні сцени виконувались у с. Горохлин на Прикарпатті (до речі, той храм вже втрачений, згорів у 2006 р.)
Навпроти Георгіївської церкви, на пагорбі, звідки відкриваються чудові краєвиди, височить ще одна цікава визначна пам’ятка Седнева – велична мурована Воскресенська церква.
Крім головного вівтаря, у ній був ще приділ Благовіщення, тому інколи її називали Благовіщенською.
Церкву було побудовано в 1690 р, коштом Я.Лизогуба як родинний храм-усипальницю, де протягом сторіч ховали представників родини Лизогубів.
Це однобанна, хрещата у плані споруда. її виразний силует з могутньою, схожою на вежу главою, що височить над середохрестям, ніби виростає з гори над Сновом. Ця пам’ятка — один з ранніх зразків українського бароко на Лівобережній Україні.
Дещо пізніше, у XIX ст. перед західним фасадом було зведено двоярусну цегляну дзвіницю. Місце цікаве тим, що славиться умільцями виганяти бісів. У церкві висить детальна інструкція з ілюстраціями. (це ще треба перевірити)
На території Воскресенської церкви можна побачити ще одну незвичайну пам’ятку Седнева – могилу блаженного Григорія Седнівського (в народі його ще називали Грицем Золотеньким, чи Золотюсеньким).
Хто такі юродиві? Юродство (від слав. «оуродъ», «юродъ» – «дурень, божевільний») – навмисне намагання здаватися дурним, божевільним. У православ’ї юродиві – прошарок мандрівних ченців і релігійних подвижників. За мету уявного божевілля (юродства заради Христа) оголошується викриття зовнішніх мирських цінностей, приховування власних чеснот і накликання на себе зневаги й образ.
В мирському житті юродивих навіть віряни часом вважають юродивих недоумкуватими, що вже казати про атеїстів?
Тим не менше, Григорій Седнівський, юродствував, викривав місцевих торговців, заступався за обдурених ними, громив і перевертав лавки на ринку. Також відзначився декількома пророцтвами, наприклад, зустрівшись з Т.К.Шевченком у Седневі, напророчив йому близький арешт у Києві.
Цікава особистість, чи не так? Читайте більше про Гриця Золотюсенького на нашому сайті: Блаженний Григорій Седневський.
А ми повертаємося до віртуального туру по цікавих місцях с. Седнів.
Неподалік від церкви серед густих садів біліють стіни кам’яниці Лизогубів, побудованої одночасно з Воскресенською церквою у 1690 р.
Ця витягнута споруда під двосхилим дахом та ґанком у центрі у плані нагадує традиційну поліську хату «на дві половини»: вона має сіни, до яких з двох боків примикають дві невеличкі кімнати. Невеличкі заокруглені віконця, позбавлені будь-яких прикрас, ще більше підсилюють схожість будівлі з сільськими хатами.
Це враження дещо порушує більш пізня псевдоготична вежа над ґанком. Її було зведено у другій чверті XIX ст. братами Андрієм та Іллею Лизогубами, які у 1830 р. оселилися у Седневі.
Їхніми зусиллями були проведені значні роботи по подальшому облаштуванню садиби. Зокрема, було розширено старий парк, який згідно з віяннями моди набув рис романтизму. Тут з’явилися муровані руїни, таємничий грот, місток через рів, проритий у старовинному валі, та романтична білоколонна альтанка-ротонда на невеличкому уступі горішнього плато, звідки відкривався мальовничий краєвид.
Водночас був зведений садибний будинок — одноповерхова споруда зі звернутим до річки фасадом з напівкруглим еркером у центрі.
Брати Лизогуби були великими шанувальниками мистецтва та літератури, їхня садиба набула слави принадного осередку видатних діячів культури.
Тут гостювали відомі художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон, письменники Б. Грінченков та Л. Глібов. Саме тут, у Седневі, знаходиться та «гора високая», котру увіковічнив у своєму вірші «Журба» Леонід Глібов. Сумний такий вірш, про те, що молодість ніколи не повернеться…
Двічі відвідував садибу Т. Шевченко. Збереглася акварель з видами Седнева, виконана рукою великого Кобзаря.
Садиба втопає в високих деревах. Також на території садиби росла липа, під якою любив відпочивати поет Шевченко. Але вона вже загинула (від старості) і замість старого дерева росте нове, молоде. а поруч встановлений пам’ятний знак. Не дивуйтесь, якщо з-під листя на вас раптом вигляне білка – справжня господиня Седнівського парку. Також поруч з садибою можна побачити пам’ятку природи – віковий дуб.
На околиці селища Седнів, на горі, є ще одне цікаве місце – Успенська церква.
Від центру сюди по тутешніх поняттям далеченько, близько двох кілометрів, але автотуриста цим не злякаєш.
Цей невеликий, цегляний, так званої єпархіальної архітектури храм місцеві мешканці вважають, мало не юним. Його побудували всього лише в 1860 році.
Тоді по всій Російській імперії старі дерев’яні церкви замінювали такими спорудами. За основу брали “зразкові” (випробувані) проекти, які єпархіальні архітектори підганяли під конкретне місце. Для прикраси цих храмів використовували декоративні елементи російської архітектури 14-16 ст.
Такою є і Успенська церква церква. Вона хрестоподібна в плані – до квадрату основного обсягу з трьох боків примикають невеликі прямокутні приміщення, а із західного боку – притвор побільше і шатрова дзвіниця. У повоєнний час це був єдиний діючий храм на всі околиці. Оглянути цей храм можна по шляху до ще одного цікавого місця у Седневі – Святої криниці. Обов’язково напейтесь з неї і візьміть воду з собою, вода чиста, і, кажуть, цілюща. Цікаво, що ця вода може стояти тижнями і не псуватися, мабуть присутнє у цій воді якесь срібло.
Більш пізнє, але цікаве місце у Седнєві – Седнівська ГЕС, побудована на р. Снов неподалік від с. Седнів. Гідроелектростанція була збудована у повоєнні часи, будівництво тривало 6 років: з 1949 по 1955 рр.
В результаті підприємство забезпечило електроенергією 6 навколишніх сіл та 11 колгоспів. В часи економічного розквіту СРСР електростанцію визнали нерентабельною (електроенергія з потужних ТЕС, що працювали на газі виявилась значно більш доступною) і в 1981 р. її роботу призупинили. Але вже в 1999 р. знову ввели в експлуатацію, в зв’зку з тим, що газ на Україні залишився переважно імпортний і ціна його чимала.
Декілька цифр стосовно Сернівської ГЕС: загальну ??потужність 235 кВт досі забезпечує устаткування 1950 випуска: 3 гідротурбіни «Френсіс» потужністю 85,7 кВт, 3 генератора «Сіменс-Шукерт» потужністю 125 кВт. Максимальний напір 2,25 м. Довжина греблі – 40 м, висота – 3 м. Роботу Седнівської ГЕС забезпечують лише 5 робітників.
Сама річка Снов, поза сумнівом, теж є цікавим місцем, котре варто відвідати, подорожуючи до Седнева. Вода тут чиста, а береги – мальовничі. Недаремно річку так полюбляют байдарочники та рибалки.
Неперевершена краса седнівських краєвидів надихала на творчість як митців минулого, так і сьогодення. У 1964 році тут на сусідньому з колишнім маєтком пагорбі розмістився Будинок творчості і відпочинку Спілки художників України.
Ще одне цікаве місце і цікавий вид відпочинку у Седневі – кінні прогулянки та супутні розваги. У Седневі працює так званий «кінний клуб Седневський двір», що пропонує широкий спектр послуг для поціновувачів цих граціозних тварин та зеленого туризму взагалі. До ваших послуг прогулянки на конях, купання в річці, релакс на природі і разом з тим – проживання в комфортних умовах.
Ну і, нарешті, найновіше цікаве місце у с. Седнів, на жаль – доволі рідкісне для сучасної України – розкішна будівля нової школи з дитсадком.
Коли дивишся на цю будівлю, то відразу не зрозумієш: чи це вдала реконструкція колишнього маєтку якогось вельможі, чи може приватная власність якогось чергового "нового українця"…
Крім того, Седнів — це місце проведення щорічного мистецького свята «Седнівська осінь», на яке збираються найкращі фольклорні колективи, майстри народної творчості, представники творчої інтелігенції Чернігівщини. Фестиваль традиційно проводиться в перші вихідні жовтня щорічно, але в 2012 р. заплановано відкриття фестивалю на 30 серпня. Вірогідно, це пов’язано з відкриттям нової школи 1 вересня.
Седнів – історична довідка
Вперше Седнів згадується в Іпатіївському літописі під 1068 р. як давньоруське місто Сновськ.
Був центром Сновської тисячі і вважався однією з найукріпленіших фортець Київської Русі. В 1234 р. місто захопив Данило Галицький.
З 1350-х рр. Сновськ у складі Великого князівства Литовського, а на початку XVI ст. відійшов до Росії, і з цього часу отримав назву Седнів.
За Деулінським перемир’ям 1618 р. місто підпало під владу Польщі, з 1654 р. — увійшло до складу Лівобережної України і упродовж 1654-1681 рр. було центром Седнівської сотні.
З 1782 р. — у складі Городницького повіту Чернігівського намісництва, а з 1802 р. — центр волості того ж повіту Чернігівської губернії. В 1923 р. Седнів увійшов до складу Бобровицького, а з 1932 р. Чернігівського району Чернігівської області.
І ще цікаве відео про Седнів:
Висновок: хоч і здається на перший погляд, що нічого цікавого не може бути у такому провінцийному селі, а насправді виявляється, Седнів – справжня перлина туристичної Чернігівщини.
Найбільш цікаві місця Седнева:
- Георгіївська церква – старовинний дерев’яний храм, зведений без жодного цвяха
- Воскресенська церква – визначна пам’ятка архітектури
- блаженний Григорій Седнівський – непересічна особистісь
- кам’яниця Лизогубів – визначна архітектурна пам’ятка
- садиба Лизогубів з розкішним парком, альтанкою-ротондою, та іншими цікавинками
- Успенська церква з цілющим джерелом неподалік
- Седнівська ГЕС – незвичайна споруда на р. Снов
- Кінний клуб Седнівський двір – катання на конях, прогулянки, відпочинок
- Нова школа – розкішна будівля, фактично – палац
Цікаві події: щорічний фестиваль «Седнівська осінь»