У селі Гавареччина Золочівського району Львівської області вам розкажуть легенду про те, як примхлива дружина одного з князів роду Вишневецьких вижила зі свого села Білий камінь усіх гончарів. Пані Тереза ??раптом вирішила, що їй заважає дим численних гончарних печей, і вмовила чоловіка вигнати гончарів кудись в ліс, геть з очей своїх.

Ось так і з’явилося село Гавареччина у потаємному місці в лісах Золочівщини, де навіть ніякої дороги облаштовано не було. Гаварецькі майстри жили далеко від людних поселень, на хліб заробляли гончарним кругом…

Гаварецькая кераміка – особлива. Задимлена, сива, закуреного, чорна – як ніч. Той, хто вперше бачить гаварецьку кераміку, запитує у гончарів, чи не фарбована вона. А може, з якоюсь особливою чорної глини випалена? Але насправді секрет гаваречької кераміки – в техніці випалювання. Секрет простий: вироби випалюються протягом 12 годин при температурі 1000 градусів. Печі при цьому засипають землею, щоб кисень не надходив всередину. Посуд там розжарюється і легко вбирає в себе чорну кіптяву.

Якщо присипати піч недбало і залишити хоча б невеликий отвір, посуд вийде звичайної – рудого кольору.