Пирятин – одне з найстаріших містечок Полтавської області, вперше Пирятин згадується в Лаврентіївському літописі за 1155 рік, а вже менше ніж за століття, у 1239 Пирятин був знищений монгольськими ордами хана Батия.

Наприкінці XVI в Пирятин перейшов у власність князів Вишневецьких і в ті часи ж на піднесеному правобережному мисі, що утворився в місці впадання в ріку Удай її притоки Перевозу, на місці давньослов’янського городища зводиться фортеця.

Пирятинська фортеця, традиційно для свого часу, поділялася на дві часта: меншу, у якій знаходилось сотенне управління та культові споруди, і більшу, з дворами та будівлями громадського та приватного користування. У часи Гетьманщини Пирятин був звичайним сотенним містечком, а після її скасування Гетьманщини у 1781 р. Пирятин стає містом, та же й центром повіту. У середині XIX ст. в Пирятині налічувалось 5 православних храмів, з яких до наших часів зберігся лише один кам’яний – Собор Різдва Богородиці. Храм був побудований в Пирятині в 1791 р. на території фортеці. Будівництво цієї визначної пам’ятки Пирятина замовив та профінансував полковий осавул А. Ільченко. Пізнише собор неодноразово перебудовувався.

Мало чим примітне містечко Пирятин прославилося на весь СРСР в 1963 р. В ті часи у прокат в кінотеатри надійшла кінокомедія «Королева бензоколонки», що незабаром стала дуже популярною. Зйомки кінофільму проходили території автозаправної станції у Пирятині, що розташована безпосередньо на автошляху Київ – Полтава. Від більшості інших автозаправок Пирятинська відрізнялася і запам’ятовувалася завдяки незвичайній придорожній вежі – типовому твору радянської архітектури післявоєнного періоду. На сьогоднішній день вежа автозаправки збереглася і теж є цікавою туристичною принадою міста Пирятин.