Козакова яма

Невелике озерце серед боліт заплави Пляшівки за два кілометри на південний схід від музею-заповідника називається Козаковою Ямою. За місцевими переказами, воно пов’язане із загибеллю останнього із трьохсот козаків, які мужньо боронилися на острові Гайок 10 липня 1651 р. Французький дипломат П’єр Шевальє, автор «Історії війни козаків проти Польщі», розповідаючи про бій козаків на острові, пише: «Залишився один козак, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків проти нього; втративши увесь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав всіх, хто хотів його схопити… Тоді якийсь шляхтич з Цєхановщини та якийсь німецький улан… кинулись у воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх ще з великою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть його королівську величність, в присутності якого закінчувався цей бій. Король дуже захопився хоробрістю цієї людини і наказав крикнути, що дарує йому життя, коли він здасться; на це останній відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а хоче лише вмерти як справжній вояка. Його вбив ударом списа інший німець, який прийшов на допомогу атакуючим».

Сьогодні озерце Козакова Яма зовсім невелике, оточене щедрою луговою рослинністю, замаяне жовтими і білими водяними ліліями та кяскою. Його береги щороку заростають, звужуються. І лише помітне пониження грунту довкола водяного дзеркала свідчить про те, що колись тут було чимале озеро. Тепер на березі, що прогинається і гойдаться під ногами, люблять вигріватися довгоногі лелеки, які при наближенні людини здіймаються в повітря. Невідома глибина озерця, ніхто не знає, що під собою криє чорна вода. Люди міряли тичками, та дна не досягли. Оця таємничість і пам’ять народна, що зберегла спогад про давню трагедію, породили зв’язані з цим місцем легенди. Кажуть люди: козаки, відступаючи, затопили тут бочку золота. Лежить вона на дні, а нікому в руки не дається. Інші, на підставі переказів, твердять, що тут загинув козак Іван Нечай, тому дехто озерце називає Нечаєвою Ямою. Мабуть, ці легенди не відповідають дійсності: з письмових джерел відомо, що в наметі Богдана Хмельницького шляхта взяла дві скриньки грошей, в яких було ЗО тисяч талерів. Одному з них пощастило схопити 10 тисяч, решту розграбували хто скільки міг. Інший шляхтич здобув дорогий жупан Хмельницького і знайшов у кишені півтори тисячі «червоних» злотих. Чи була ще у козацько-селянському війську бочка золота, яку потопили у Козаковій Ямі? Мабуть, ні. Чи можна вважати, по героя-козака, який тут загинув, звали Іваном Нечаєм? Письмові джерела згадують двох козаків з таким ім’ям. Один з них — брат полковника Данила Нечая — загинув разом з ним у містечку Красне у березні 1651 р. під час боїв з армією Мартина Калиновського. Другий — полковник Богдана Хмельницького Іван Нечай — пережив Берестечко й згадується в пізніших документах. Чи був ще третій Нечай? Останній герой Берестецької битви анонімним увійшов у всі спогади та літописи битви і, мабуть, таким і залишиться в пам’яті нащадків, які шанують його подвиг, бережуть місце його геройської загибелі.

У 1985 р. археологічною експедицією було організовано перевірку Козакової Ями аквалангістами. Ними виявлено, що верхній шар води сягає глибини до 2 м, далі ж залягає товстий шар намулу. Може, на самомому дні, якого аквалангістам так і не вдалось досягти, дійсно спочивють останки козака, його човен, мушкет та коса?..

Зміст розділу «Козацькі могили»

Ще цікаві місця: