Розташований на р. Серет (ліва притока Дністра) Тернопіль був завжди привабливим для гостей та туристів пам’ятками історії і культури.
У 1540 р. польський король Сигізмунд І дав грамоту краківському магнатові Яну Тарновському на побудову фортеці в одній із місцин Теребовлянського повіту. У 1548 р. місто отримує магдебурзьке право. Цього7nbsp;ж року в долині річки Серет була насипана дамба вздовж Львівського тракту і зведена гребля-міст, у результаті чого річка розлилася і утворився великий став шириною до 2 км.
Ровесником міста є старий замок, пам’ятка архітектури XVI ст. Замок височіє над ставом. Від міста він був відгороджений глибоким сухим ровом і обнесений земляним валом із дерев’яним частоколом. По кутах височіли муровані вежі з бійницями. До замку можна було дістатися через підйомний міст та кам’яну браму. Центральна триповерхова будівля об’єднувала два бокових крила, на поверх нижчих. Оскільки палац побудований на схилі пагорба, східний фасад на поверх нижчий від західного, що над ставом. У 1675 р. турки, відступаючи з Тернополя, спалили замок, а оборонні вежі підірвали. Лише в кінці XVII ст. замок було відбудовано. У 1809-1815 рр. Тернопіль перебував під владою Росії. В цей період у замку влаштовувалися великосвітські бали. Значних руйнувань замок зазнав у період другої світової війни, адже Тернопіль увійшов у десятку найбільш зруйнованих міст на території колишнього Радянського Союзу (85% міста було зруйновано). Замкову браму розібрали уже в післявоєнні роки. Замок відбудували у 1951 р. і на сьогодні він діє як Палац спорту.
Решта пам’яток міста розміщені досить близько одна від одної. Над ставом стоїть оборонна церква Воздвиження (XVI ст.); у самому центрі міста – церква Різдва Христового (XVII ст.); на майдані Волі знаходиться одна із кращих пам’яток архітектури пізнього бароко – колишній домініканський костьол, а нині – грекокатолицький храм, збудуваний у 1749-1779 роках.