Заліщицький район

Цікаві місця Заліщицького району

Їдучи від Заліщиків на Касперівці, з лівої сторони від асфальтівки в каньоні річки Тупа, яка є притокою Серету, можна побачити унікальні пам’ятки неживої природи – моховатково-голкошкірі вапняки неогенових відкладів у вигляді скель, які простяглися вузькою смугою до двох кілометрів і займають площу близько п’яти гектарів. Вони виступають у вигляді карнизів з химерними формами вивітрювання, а місцями на крутих схилах лежать окремі брили. їх мальовничий вигляд приваблює багатьох туристів.

У 1963р. Нарічці Серет поблизу с. Касперівці (1469р.) було побудовано гідроелектростанцію. Тоді біля неї утворилося мальовниче водоймище площею 263 га. На берегах водоймища функціонує база відпочинку «Росинка» на 130 місць.

Подорожуючи далі на південний схід (в напрямку Борщова), при ві’зді у село Новосілка (1530 р.), нашу увагу привертає оригінальна символічна могила Борцям за волю України (1996 р.).

Надзвичайно цікавою історичною та архітектурною пам’яткою Заліщицького району є руїни колись могутнього на Поділлі – Червоногородського замку. Хоча на сьогоднішній день від нього збереглися лише дві кам’яні вежі (залишки палацу, збудованого на місці колись дерев’яного замку у 1615 р. та перебудованого у XIX ст.), він вражає своєю неповторністю. Розташований посеред величезного каньйону річки Джурин (до 150 м) в околицях села Нирків. Це все, що залишилось від міста, згадуваного у письмових джерелах ще в IX ст., як резиденція руських князів. Назва його, ймовірно, походить від каменю або глини червоного кольору, що тут видобували.

Вже у часи Київської Русі поселення мало дерев’яний замок, який у 1240 р. зруйнували монголо-татари. У литовсько-руську добу за братів Коріато-вичів Червоного род відігравав важливу роль. В документах згадується червоногородський воєвода Гринко (чи Грицько), котрий в 1370 р. став воєводою Поділля. Із утворенням Подільського воєводства містечко стало повітовим адміністративним центром аж до 1774 р., коли Червоногород змушений був «віддати» свої адміністративні функції Заліщикам, які значно розвинулися на противагу неодноразово спустошеного міста татарами, волохами, жовнірами та опришками.

Червоногород був найпершим містом із сучасних міст Тернопільщини, якому польський король Казимир ІV Ягелончику 1448 р. надав магдебурзьке право. У 1778 р. австрійський уряд продав цей замок князю Каролеві Понінському, який 1820 р. частково розібрав його і перебудував на пишний палац з двома баштами у псевдоготичному стилі. На початку XX ст. місто перейшло до рук князів Любомирських як центр «паньства Червоноргуд», до якого належали сусідні села Солоне, Нирків та Нагоряни.

Поряд із руїнами домініканського костьолу є могила 47 поляків, жителів цього села, які загинули в ніч з 2-го на 3-тє лютого 1945 року. У 1946 р. польське населення Червоногорода було переселено на землі по Одеру і Нейсе.

Перебуваючи на території замку, вас весь час супроводжує шум води: це із 16-метрової висоти скидає свої води річка Джурин. Кажуть, що Джуринський водоспад створили штучно війська татар під час однієї з облог. Вони довгий час не могли взяти фортецю і взяли її хитрістю: повернули русло річки, вода відступила від стін замку, послабивши обороноздатність твердині, а водоспад кількома каскадами вирує і донині.

Надзвичайно гарний взимку, коли тисячі бурульок замерзають навкруг, утворюючи химерні форми. Це урочище називають «Червоним», сьогодні тут діє літній дитячий табір «Ромашка».

Ще цікаві місця: