Виникнення найбільшого міста й центру Запорізької області — Запоріжжя пов’язане зі спорудженням в 1770-ті роки Дніпровської оборонної лінії, що простяглася між долинами річок Дніпро і Берда.

Вона починалася з Олександрівської фортеці на дніпровському березі, навколо якої виросло поселення, що 1806 р. здобуло статус міста (з 1921 р. — Запоріжжя). Визначальною подією в історії Запоріжжя стало започаткування 1927 р. будівництва Дніпровської гідроелектростанції. Енергія Дніпрогесу мала напувати підприємства Придніпров’я, Криворіжжя і Донбасу, а створене водосховище — назавжди покінчити із дніпровськими порогами і відкрити наскрізну навігацію головною водною артерією України.

Дніпровські пороги, що являли собою виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита між містами Дніпропетровськ і Запоріжжя, відомі з незапам’ятних часів. Порожиста ділянка мала довжину понад 65 км, півкілометрову ширину і 30-метровий загальний перепад висот. Виходи гранітів утворювали гряди (власне пороги), які перетинали Дніпро. Лише після спорудження Дніпрогесу 1932 р. було забезпечено умови вільного судноплавства на цій ділянці Дніпра. Про природні перешкоди нині нагадує хіба що геологічний заказник «Дніпровські пороги» (з 1974) площею 13,83 км².