Біла Церква (рус. – Белая Церковь, eng.- Bila Tserkva) – найбільше місто Київської областя, якщо не брати до уваги столицю України – м. Київ. Біла Церква розкинулася на мальовничих берегах річки Рось.
ТОП-3 пам’яток Білої Церкви
- Дендропарк Олександрія
- Краєзнавчий музей
- Костел Іоанна Хрестителя
Дендропарк Олександрія
Облаштування парку обійшлося подружжю Браницьких в нечувану на ті часи суму – 4 млн. рублів золотом. Парк вийшов одним з кращих в Європі. Він непогано зберігся до наших днів, за винятком палацових будівель. Площа парку Олександрія становить 297 гектарів. У парку ростуть 2240 видів дерев, чагарників і багаторічних трав. Дендропарк “Олександрія” і зараз є однією з найцікавіших пам’яток Білій Церкві і заслуговує окремої розповіді.
Далі буде…
Костел Іоанна Хрестителя
Костел був побудований Браницькими в 1812-13 рр. в пам’ять про загиблого сина Олександра.
У плані цієї пам’ятки лежить традиційний для католицького зодчества латинський хрест, витягнутий по осі схід-захід. Інтер’єр костелу прикрашений красивою ліпленням із складними за сюжетом і технікою ажурними розетками. Костел розписаний невідомими майстрами. На одній зі стін збереглася біломармурова стела в пам’ять про Катерину Браницької-Сангушко.
В даний час в будівлі знаходиться Будинок органної та камерної музики.
Краєзнавчий музей
Він розташований на Замковій горі і займає окрему будівлю. Дуже багатогранна і цікава експозиція музею. Тут представлені як традиційні для багатьох провінційних музеїв експонати, на зразок зубів мамонта або опудала місцевих птахів, так і абсолютно унікальні експозиції, наприклад, присвячені козацькому періоду в Білій Церкві або роду Браницьких та їх перебуванню в Білій Церкві і околицях.
Квитки коштують зовсім недорого: 8 грн. за повний і навіть 4 грн. за квиток для пенсіонерів. Але не варто прагнути за одне відвідування уважно вивчити всю експозицію музею, так можна і втомитися.
Інші пам’ятки Білої Церкви
- Торгові ряди
- Преображенський собор
- Склади Браницьких
- Гімназія
- Монастир Марії Магдаліни
- Церква Святого Миколая
Пам’ятки Білої Церкви в історичному контексті
Мов німий свідок історії, у центрі міста височить Замкова гора, на якій у 1032 р. київський князь Ярослав Мудрий збудував фортецю Юр’їв для захисту південних кордонів Київської держави від спустошливих наскоків половців. У 1050—1057 рр. на Замковій горі виросла білокамінна церква, її було видно здалека, і вражала вона своєю легкістю та красою. Цілком імовірно, що населення Поросся називало місто просто Білою Церквою.
У літопису визвольної боротьби українського народу Білій Церкві належить не одна славна сторінка. Місто плюндрували татарські завойовники, палили польські шляхтичі, а люд його не корився, брав до рук зброю, піднімався на боротьбу проти поневолювачів.
Після поразки під Берестечком влітку 1651 р. військо Хмельницького отаборилося під Білою Церквою, і тут було підписано білоцерківську угоду про мир між Польщею та козаками. За цією угодою зменшувався козацький реєстр до 20 тисяч, обмежувалися права гетьмана. Але польський сейм не ратифікував угоду (литовський князь тоді вперше застосував право «вето»), і Богдан Хмельницький у такий спосіб отримав перепочинок, скориставшись яким, він провів мобілізацію до війська й знову збільшив його. Звідси Богдан Хмельницький розіслав по Україні 60 універсалів із закликом до боротьби. Восени 1651 р. військо Хмельницького під Білою Церквою завдало поразки польській армії.
На початку XVIII ст. Біла Церква прославилась селянським рухом. Під час облоги міста повсталими селянами в 1702 р. фастівський полковник Семен Палій не тільки приєднався до повстання, а ще й очолив його. До містечка була перенесена резиденція Палія. Палієва гора — скелястий згірок у міському парку. Це пам’ять про Семена Палія.
Біла Церква славиться численними архітектурними пам’ятками: Свято-Микільською церквою, збудованою у 1706 р., архітектурними пам’ятками дендропарку «Олександрія», Преображенським собором, церквою св. Марії Магдалини, костьолом, торговими рядами.
Дендропарк «Олександрія» було створено у 1793—1799 рр. Автором проекту і першими забудовниками парку були архітектори Мюффо і Д. Ботані, садівник — Август Станге. Це зразок пейзажного парку кінця XVIII ст., який налічує понад 1300 видів рослин з різних регіонів планети. Сонячні галявини й тінисті алеї, штучні озера, водоспади, архітектурні споруди рідкісної краси нагадують про умільців, котрі створили це диво. «Луна спокойно с высоты над Белой Церковью сияет…» — пушкінський рядок, мабуть, і народився в алеях старого парку. Великий російський поет милувався його незбагненною красою. Бував тут Тарас Шевченко, збиралися декабристи, щоб таємно обговорити заколотні плани вбивства царя, а члени Південного товариства С. Муравйов-Апостол і М. Бестужев-Рюмін обговорювали проект конституції Росії.
Ще цікаві місця: