Козелець (рус. – Козелец) – районний центр, розташований на р. Остер, на автомагістралі Одеса – Санкт-Петербург, за 65 км від обласного центру і за 75 км від Києва. Вперше згадується у XV ст.
Містечко Козелець на берегах річки Остер за часів гетьманської України було центром Київського полку, про що нагадує будинок полкової канцелярії (1760). Найвидатнішою місцевою архітектурною пам’яткою є величний собор Різдва Богородиці із дзвіницею (1766), започатковані графинею Н. Розумовською. За своєю пишністю і красою Козелецький собор не має рівних серед культових споруд середини XVIII ст. у всій Російській імперії. Родзинкою чудового храмового інтер’єру є грандіозний, у сім ярусів, різьблений позолочений іконостас.
У 1656 р. місто одержало Магдебурзьке право. В 1663 р. затверджено герб Козельця. З 1669 р. Козелець – сотенне містечко Київського полку, з 1782 р. – повітове містечко Київського намісництва, а з 1802 р. – Чернігівської губернії, з 1923 р. – районний центр Чернігівської області.
Цікаві місця у Козельці
Козелець відомий визначними пам’ятками архітектури, пов’язаними з родиною Розумовських. Серед них собор Різдва Богородиці, що є однією з найвизначніших пам’яток української барокової архітектури.
Будівництво розпочалось у 1752 р. на замовлення Наталії Дем’янівни Розумовської, матері Олексія і Кирила Розумовських. Проект здійснював відомий російський архітектор А.Квасов, з 1757 р. і до закінчення у 1763 р. будівництво продовжував відомий український архітектор І.Григорович-Барський. Саме йому належить розкішне внутрішнє оздоблення храму.
Собор мурований, хрещатий, дев’ятидільний. Чотири опорні стовпи несуть систему склепінь і п’яти бань, поставлених по діагоналі, як у давньоруських храмах. На першому ярусі розташована церква Андріана і Наталії – усипальниця Розумовських, де зберігся склеп, в якому похована фундаторка собору. Входи на другий ярус з трьох боків оформлені напівкруглими ґанками з наметовими верхами та відкритими колонадами.
Чіткий ритм вибагливих ліній колонок та заокруглених арок колонад, арочних абрисів вузьких витягнутих вікон, напівкруглих завершень фасадів, тонка гра горизонтальних та вертикальних членувань, врівноваженість та узгодженість великих мас і дрібних деталей створюють враження надзвичайної легкості та піднесеності.
Додаткової художньої виразності будівлі надає багатий ліпний декор у вигляді картушів, рокайлів, зірок, соковитих завитків та паростків, що оздоблює наличники високих вікон, фризи, напівкруглі фронтони. Органічно вписуючись у загальне архітектурне вирішення собору, вони надають йому остаточного композиційного та декоративного завершення. Вміло використавши всі художні можливості бароково-рокайльного стилю, автор зумів створити надзвичайно вишукану, вибагливу споруду, яку порівнюють з витонченним твором ювелірного мистецтва.
В інтер’єрі панують центральна баня і величезний (більше 27 м) багатоярусний різьблений з липи позолочений іконостас. Як вважають, він був створений за участю архітектора Растреллі і спочатку призначався для собору Смольного інституту в Петербурзі. Вражають не тільки розміри, але й майстерно виконане різьблення та високохудожній живопис.
Водночас із Собором була збудована чотирьох’ярусна дзвіниця, що й нині є висотною домінантою Козельця, своєрідним маяком на трасі Київ – Чернігів.
Іншою визначною пам’яткою Козельця, пов’язаною з родиною Розумовських, є розташована на східній околиці Козельця садиба Покорщина, що належала сестрі Олексія і Кирила Розумовських Вірі Дараган – дружині козелецького полковника Юхима Дарагана.
Це доволі цікаве місце у Козельці для тих, хто цікавиться архітектурою дворянських садиб.
Садибу побудовано в другій половині XVIII ст. Ансамбль є найдавнішим зразком садибної архітектури Чернігівщини. Складався з дерев’яного одноповерхового будинку, до якого вела алея з двома дерев’яними флігелями обабіч (східний не зберігся), з двоповерхової кам’яниці, розміщеної неподалік панського будинку. Ліворуч від будинку зберігся каретний сарай, прикрашений різьбленням.
Цікаво, що в садибі покорщина проводилось знімання художнього фільму "Звезда пленительного счастья", присвяченого Декабристам, в 1975 році.
На жаль, на сьогоднішній час садиба перебуває в жалюгідному стані, близькому до втрати.
Визначні пам’ятки Козельця
Визначною пам’яткою цивільної мурованої архітектури другої половини XVIII ст. на Лівобережжі є будинок полкової канцелярії у Козельці, збудованої за проектом А.Квасова та І.Григоровича-Барського в комплексі з собором Різдва Богородиці.
Проста та напрочуд гармонійна в пропорціях будівля поєднує риси бароко і класицизму. Вона має вигляд двоповерхової прямокутної у плані кам’яниці на підвалі з ґанком, над яким влаштовано відкриту терасу, обведену аркадою на колонках.
У кінці XVIII — на початку XIX століть була проведена реконструкція приміщення, в результаті чого перенесено вхід із сходу на захід, перероблено дах та частково проведено внутрішнє планування.
Після того як полк було реформовано, приміщення використовувалось міською владою як адміністративна споруда.
Під час Великої Вітчизняної війни в ньому містилося відділення гестапо. Будинок зазнав значних пошкоджень і відреставрований в перші повоєнні роки.
З 1958 р. тут знаходиться районна бібліотека.
Серед інших цікавих місць Козельця привертає увагу Миколаївська церква, що була споруджена над берегом Остра на колишньому південному кордоні старовинної фортеці Козельця.
У конструкції та декоративному оздобленні церкви гармонійно поєдналися традиції народного будівництва та барокової архітектури. Також в архітектурно-декоративному рішенні Миколаївськоъ церкви просліджуються прийоми, характерні для класицизму.
Церква будувалася 4 роки, з 1781 по 1784 рр. Коштина побудову надали священник К. Тарловський і прихожани, церква була освячена на честь Святого Миколая.
Миколаївська церква – це хрестоподібна в плані споруда, подібна до кам’яниці громадянського призначення, а за просторово-об’ємним рішенням – до хрестовокупольної дереев’яної церкви. Пам’ятка збереглася в первинних формах, окрім завершення, яке раніше мало два заломи і барочну форму главку. Фасади завершені трикутними фронтонами.
Церква святого Миколая у Козельці була втрачена у роки Великої Вітчизняної війни, згоріла, але була відреставрована у 80-х роках минулого століття. Будівельники повернули їй первинний вигляд, що відповідає традиціям будівництва на лівобережній Україні XVII—XVIII ст.
Не так давно в храмі був встановлений новий іконостас, при написанні якого були використані теми розписів Володимирського собору. Інтер’єр миколаївської церкви створений за мотивами московських храмів 16 ст. і книжкових мініатюр. Сьогодні Миколаївська церква в Козельці діє.
Ще одне цікаве місце Козельця – Вознесенська церква, побудована в 1866-1874 рр. Ця цегляна, п’ятибанна, хрещата в плані, з ризалітами споруда представляє зразок традиційної для Лівобережної України ХУП-ХУШ ст. архітектурної пам’ятки періоду «історизму». Досить самобутній храм.
Нині в приміщенні Вознесенської церкви розташований музей історії ткацтва Чернігівщини, утворений в 1988 році. В експозиції музею представлені зразки сучасного і старовинного ткацтва Чернігівщини – рушники, крайки, килими, а також старовинний одяг, знаряддя праці, гончарні вироби, посуд для зберігання зерна. Тут періодично відбуваються виставки живопису та виробів декоративно-прикладного мистецтва.
І наостанок, ще одна історична пам’ятка у Козельці – пам’тний знак, присвячений зупинці у Козельці процесії перепоховання Шевченка, що прямувала з Сенкт-петербурга до Канева. Цей знак можна знайти у сквері неподалік від центру Козельця. Особливої естетичної цінності, на мій скромний погляд, цей знак не має.
Висновок: Козелець – цікаве місце для туриста, багате на визначні історичні та архітектурні пам’ятки. Варто відвідати.
Ще цікаві місця неподалік: Данівка, Остер, Лемеші
Ще цікаві місця: